Масовий відкритий онлайн урок«З Україною в серці»
Опис проекту
«МОЄ СЕЛО - КРАПЛИНОЧКА НА КАРТІ»
Виконавці проекту:
Мохонь Анна (11
клас ), Савченко Віталій – (10 клас)
Лідер проекту:
Бодун Богдан –(8
клас)
Куратор групи:
Бодун Алла
Григорівна
Навчальний заклад:
Хорошеозерська ЗОШ
І-ІІІ ступенів ім. Героїв Крут,
Борзнянського району,
Чернігівської
області
Там день у
травах світиться, іскриться.
І
ясенове височить село.
Вперше в
історичних джерелах назва села Хороше Озеро згадується наприкінці ХV
сторіччя. На території села знаходяться кургани епохи бронзи (ІІ тисячоліття до
н. е.). Також у селі виявлено давньоруське городище (ІХ-ХІІІ століття.) поряд
знаходиться село Сиволож, яке історики ототожнюють з літописним містом Всеволож.
Село також згадується у польських документах про заселення Чернігово-Сіверщини
після війни королевича Владислава з Москвою 1617-1618 років. Назва урочища
(місцевості) на той час була відома, як “давня”. Після 1640 року на наданому ніжинським старостою Миколаєм
Потоцьким для міської ратуші виник спочатку фільварок, а згодом село Хороше
Озеро.
У серпні 1917 року в селі було
створено загін Вільного козацтва. Хорошеозерські козаки разом з козаками
села Кагарликів брали участь у знаменитому бої під Крутами 29 січня
1918 року на боці УНР
Перша
сторінка нашої історії, пов’язана із Крутами. Це - бій київського
студентського загону в січні 1918 року. На місці нерівного поєдинку студентів
із переважаючими більшовицькими силами встановлено пам’ятний хрест і
колону-пам’ятник. Сюди вже більше десятиліття з’їжджаються патріоти зі всієї
України, аби вклонитися мужності й самопожертві юних героїв - героїв Крут.
У 2009 році
нашій школі присвоєно ім'я Героїв Крут
В роки Великої Вітчизняної війни 927
жителів билися з німецько-фашистськими окупантами. 240 фронтовиків нагороджено
орденами й медалями.
Уродженець села В. М. Покидько на
підступах до Східної Пруссії командував батальйоном. Проти нього ворог кинув 15
танків і піхотну частину. Тяжко поранений, командир не залишив поля бою, поки
не виконав завдання. За виявлений героїзм, мужність і відвагу йому присвоєно
звання Героя Радянського Союзу.
Пекучий біль у серця чоловіків, жінок і
дітей принесла сучасна неоголошена «гібридна» війна. Це вона у листопаді 2014
року забрала життя 30-річного захисника України Миколи Росомахи
Микола Васильович (29 березня 1984 року — 17 листопада 2014 року) —
військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, учасник
антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.
Народився
Микола Васильович 29 березня 1984 року в селі Хороше Озеро Борзнянського району
Чернігівської області.
У 2000 році вступив до
професійно-технічного училища у селищі міського типу Мрин Носівського району,
де здобув спеціальність тракториста-машиніста широкого профілю.
Після закінчення училища працював у
місті Київ.
У
березні 2014 року під час мобілізації у зв'язку з російським вторгненням, був
призваний на службу до Збройних Сил України та направлений до 1-ї окремої
гвардійської танкової бригади.
16 листопада 2014 року в бою біля міста
Волноваха Донецької області був тяжко поранений. Бойовим побратимам вдалося
евакуювати Миколу до військового госпіталю в місто Пологи Запорізької області,
але в наслідок отриманих поранень Микола Васильович помер в госпіталі 17
листопада 2014 року.
Вдома
в нього залишилися мати, брат та сестра.
Поховали
Миколу Васильовича з військовими почестями 20 листопада 2014 року в рідному
селі Хороше Озеро Борзнянського району Чернігівської області. Нагороджено
орденом “За мужність”
ІІ Іступеня посмертно
Нові сторінки історії нашого славного села напише нове підростаюче
покоління.
